розрідження
РОЗРІ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розріди́ти, розрі́джувати і розріди́тися, розрі́джуватися 1, 2.
В насадженнях невдалої конструкції, при надмірному розрідженні,.. відбувається наступ степу на ліс, і насадження поступово відмирає (Бот. ж., X, 4, 1953, 53);
Перегрівання двигунів спричинює розрідження мастильних матеріалів (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 48);
У барокамерах відтворювалось розрідження, близьке до природного космічного вакууму (Веч. Київ, 22.I 1969, 3).
Словник української мови (СУМ-11)