розсміятися
РОЗСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док. Почати сміятися; засміятися.
— Ну, так хто кого? — не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб’ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (Стельмах, II, 1962, 13);
Наталя тільки розсміялася, глянувши на його розгублене обличчя, і нікуди не пішла (Собко, Шлях.., 1948, 11);
*Образно. Під сонцем мій садок аж розсміявся (Речм., Твій побратим, 1962, 79).
Словник української мови (СУМ-11)