розтріпати —
розтрі́пати дієслово доконаного виду розправити, струшуючи розтріпа́ти дієслово доконаного виду зіпсувати; розкуйовдити
Орфографічний словник української мови
розтріпати —
I розтріп`атидив. розтріпувати I. II розтр`іпатидив. розтріпувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розтріпати —
РОЗТРІПА́ТИ див. розтрі́пувати¹. РОЗТРІ́ПАТИ див. розтрі́пувати².
Словник української мови у 20 томах
розтріпати —
РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док.
Словник синонімів української мови
розтріпати —
Розтрі́пати, -паю, -паєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)