розтріпати

розтрі́пати

дієслово доконаного виду

розправити, струшуючи

розтріпа́ти

дієслово доконаного виду

зіпсувати; розкуйовдити

Значення в інших словниках

1. розтріпати — I розтріп`атидив. розтріпувати I. II розтр`іпатидив. розтріпувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розтріпати — РОЗТРІПА́ТИ див. розтрі́пувати¹. РОЗТРІ́ПАТИ див. розтрі́пувати².  Словник української мови у 20 томах
3. розтріпати — РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
4. розтріпати — Розтрі́пати, -паю, -паєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розтріпати — РОЗТРІ́ПАТИ див. розтрі́пувати². РОЗТРІПА́ТИ див. розтрі́пувати¹.  Словник української мови в 11 томах