розтяг

РО́ЗТЯГ, у, ч.

1. Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1-4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися, розтяга́тися, розтя́гуватися 1-4.

При деформації розтягу тіло здовжується у поздовжньому напрямку та потоншується в поперечному (Фрез. справа.., 1957, 43);

Розтяг легень під час вдиху механічно подразнює інші рецептори легеневих пухирців (Анат. і фізіол. люд., 1957, 79).

2. Пошкодження (сухожилля, зв’язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін.

Розтяг зв’язок.

На ро́зтяг — повільно, протяжно.

— А хто там? — обізвався чоловічий голос. — Пугач! — на розтяг гукнув Чіпка (Мирний, II, 1954, 221).

Значення в інших словниках

1. розтяг — ро́зтяг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розтяг — -у, ч. 1》 Дія за знач. розтягти, розтягнути, розтягати, розтягувати 1-4) і дія і стан за знач. розтягтися, розтягнутися, розтягатися, розтягуватися 1-4). 2》 Пошкодження (сухожилля, зв'язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтяг — РО́ЗТЯГ, у, ч. 1. Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1–4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися, розтяга́тися, розтя́гуватися 1–4.  Словник української мови у 20 томах
4. розтяг — Деформація конструкції під дією протилежних сил.  Архітектура і монументальне мистецтво