розумність

РОЗУ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. розу́мний.

Розумність антропоїдів вони [буржуазні вчені] вбачали в тому, що діяльність і поведінка цих мавп відповідають умовам їхнього пристосування до навколишнього середовища (Наука.., 5, 1958, 35);

— Ти повинен знати, що я вірю в твою розумність і не боюся за тебе (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 85);

Він не бачив ніякої розумності у всьому тому, що робилося на світі (Гр., II, 1963, 89);

— Чи схоче ж вона поділяти з ним таке життя? Чи зрозуміє потребу і розумність такого життя? (Фр., III, 1950, 404).

Значення в інших словниках

1. розумність — розу́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розумність — -ності, ж. Властивість за знач. розумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розумність — РОЗУ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. розу́мний. Розумність антропоїдів вони [деякі вчені] вбачали в тому, що діяльність і поведінка цих мавп відповідають умовам їхнього пристосування до навколишнього середовища (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах