розціплюватися

РОЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗЦІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. розці́пляться; док.

1. Розводитися в сторони (про що-небудь з’єднане, зчеплене);

// Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).

Хотів [Овайюак] крикнути, але рот не одкрився і не розціпились зціплені зуби (Трубл., І, 1955, 298).

2. тільки недок. Пас. до розці́плювати.

Значення в інших словниках

1. розціплюватися — розці́плюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розціплюватися — -юється і рідко розціплятися, -яється, недок., розціпитися, -иться; мн. розціпляться; док. 1》 Розводитися в різні боки (про що-небудь з'єднане, зчеплене). || Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). 2》 тільки недок. Пас. до розціплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розціплюватися — РОЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗЦІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. розці́пляться; док. 1. Розводитися в сторони (про що-небудь з'єднане, зчеплене); // Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).  Словник української мови у 20 томах