розірвано
РОЗІ́РВАНО, присл. З перервами, уривчасто.
Як стоголоса луна, десь за вокзалом над містом озвалися розірвано, не разом і в різних тонах багато гудків (Головко, II, 1957, 367);
Говорила [Анна] розірвано і хлипаючи, піднімаючи на хвилю голову й дивлячись йому переконуюче й заразом з докором в обличчя (Коб., II, 1956, 67).
Словник української мови (СУМ-11)