ройовий
РОЙОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до рій¹ 1.
Ройовий настрій виникає в бджолосім’ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (Бджільництво, 1956, 51);
// В якому міститься рій.
Ройовий вулик.
РОЙОВИ́Й², а́, е́. Стос. до рою ( див. рій²);
// у знач. ім. ройови́й, во́го, ч. Командир відділення (рою).
Зрозумів [командир взводу], що натрапив на загублений рій.— Де ройовий? — Там далі, сидить у рові (Трубл., І, 1955, 44).
Словник української мови (СУМ-11)