ройовий
РОЙОВИ́Й¹, а́, е́.
Прикм. до рій¹ 1.
Ройовий настрій виникає в бджолосім'ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (з наук.-попул. літ.);
// Той у якому міститься рій.
Ройовий вулик.
РОЙОВИ́Й², а́, е́.
Стос. до рою (див. рій²);
// у знач. ім. ройови́й, во́го, ч. Командир відділення (рою).
Зрозумів [командир взводу], що натрапив на загублений рій. – Де ройовий? – Там далі, сидить у рові (М. Трублаїні);
РОйовий Ковбанюк спитав суворо: – Де ти був увесь день? (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)