ройовий

Ройовий, -а, -е

Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.

Значення в інших словниках

1. ройовий — ройови́й 1 прикметник від: рій — сім'я комах ройови́й 2 прикметник від: рій — підрозділ  Орфографічний словник української мови
2. ройовий — I -а, -е. Прикм. до рій I 1). || В якому міститься рій. Ройовий вулик. II -а, -е. Стос. до рою (див. рій II). || у знач. ім. ройовий, -вого, ч. Командир відділення (рою).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ройовий — РОЙОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до рій¹ 1. Ройовий настрій виникає в бджолосім'ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (з наук.-попул. літ.); // Той у якому міститься рій. Ройовий вулик.  Словник української мови у 20 томах
4. ройовий — Ройови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ройовий — РОЙОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до рій¹ 1. Ройовий настрій виникає в бджолосім’ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (Бджільництво, 1956, 51); // В якому міститься рій. Ройовий вулик.  Словник української мови в 11 томах