романний

РОМА́ННИЙ, а, е, літ. Прикм. до рома́н¹ 1.

Романні структури, характерні риси композиції, принципи сюжетобудування і відтворення розвитку життя в творах українських радянських прозаїків вбирають і відбивають горьківські головні принципи відображення дійсності (Рад. літ-во, 9, 1968, 17);

Новаторство романної форми визначається новаторством змісту (Рад. Укр., 13.V 1967, 4).

Значення в інших словниках

1. романний — рома́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. романний — -а, -е, літ. Прикм. до роман I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. романний — РОМА́ННИЙ, а, е, літ. Прикм. до рома́н¹ 1. Вона мусила негайно щось учинити, щоб спинити романну течію свого кохання (В. Підмогильний); Новаторство романної форми визначається новаторством змісту (з газ.).  Словник української мови у 20 томах