росяно
РО́СЯНО. Присл. до ро́сяний.
Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло (Мал., Чотири літа, 1946, 16);
Польова вика синіє, березка плутається під ногами та червоно, росяно палає горошок… (Гончар, Тронка, 1963, 33);
// у знач. присудк. сл. Мокро від роси.
І росяно, і кально, скрізь калюжі (Гл., Вибр., 1951, 35);
Ранніми ранками росяно (Тер., Ужинок, 1946, 113).
Словник української мови (СУМ-11)