ротеня

РОТЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до рот 1.

Малеча шумно обсіла миски і весело до їжі взялася. Дівчатка деякі в пеленах дітей держали. А вони.. роззявляли ротенята (Головко, І, 1957, 250);

То збоку ускубне [Пліточка черв’яка], То спереду поцупить, То хвостика лизне.. Та ба!.. та ротеня таке узеньке, бач, Що нічого не вдіє, Хоч сядь — та й плач! (Г.-Арт., Байки, 1958, 80).

Значення в інших словниках

1. ротеня — ротеня́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ротеня — РОТЕНЯ́, ня́ти, с. Зменш.-пестл. до рот 1. Малеча шумно обсіла миски і весело до їжі взялася. Дівчатка деякі в пеленах дітей держали. А вони .. роззявляли ротенята (А.  Словник української мови у 20 томах
3. ротеня — Ротеня, -няти с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).  Словник української мови Грінченка