рухлий
РУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий.
Земля рухла, скоро копається (Сл. Гр.);
Рухлий сніг;
// Який легко кришиться.
Реакції окислення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в рухлий, ні на що не придатний брухт (Наука.., 9, 1965, 49);
Рухлий камінь.
Словник української мови (СУМ-11)