рухлий

ру́хлий

-а, -е, розм.

Пухкий, розсипчастий, сипкий. Рухлий сніг.

|| Який легко кришиться. Рухлий камінь.

Значення в інших словниках

1. рухлий — ру́хлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. рухлий — див. пухкий  Словник синонімів Вусика
3. рухлий — РУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий. Земля рухла, скоро копається (Сл. Б. Грінченка); Рухлий сніг; // Який легко кришиться.  Словник української мови у 20 томах
4. рухлий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю.  Словник синонімів української мови
5. рухлий — РУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий. Земля рухла, скоро копається (Сл. Гр.); Рухлий сніг; // Який легко кришиться. Реакції окислення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в рухлий...  Словник української мови в 11 томах
6. рухлий — Рухлий, -а, -е Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр.  Словник української мови Грінченка