рівнинний
РІВНИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до рівни́на 1.
Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах (Гончар, І, 1954, 114);
Просторі степи захоплювали своєю невиміряною силою безмежжя,.. одноманітністю рівнинного пейзажу (Ле, Право.., 1957, 5);
// Власт. рівнині.
Рівнинний характер місцевості, широкі степові простори і численні ріки становили найхарактернішу фізико-географічну особливість країни скіфів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126);
// Розташований на рівнині.
На сільських площах, особливо в рівнинних селах, повинні підноситись будівлі-орієнтири.. Це природна потреба ока (Довж., III, 1960, 91).
Словник української мови (СУМ-11)