рівнява
РІ́ВНЯВА, и, ж., рідко. Те саме, що рівни́на.
Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, Поеми, 1957, 224);
Мить — і здибилося море, З рівняви зробились гори (Павл., Пальм. віть, 1962, 36);
Степова рівнява.
Словник української мови (СУМ-11)