рівнява
РІ́ВНЯВА, и, ж., рідко.
Те саме, що рівни́на.
Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (М. Рильський);
Мить – і здибилося море, З рівняви зробились гори (Д. Павличко);
Степова рівнява.
Словник української мови (СУМ-20)