різнити

РІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., розм.

1. перех. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного.

Різнити козлищ від овець — Нехитра богова наука… (Рильський, Поеми, 1957, 186);

Хоч багато що різнить вас, багато між вами несхожого, але ж єднає вас найголовніше — жага праці, сила любові, поривання душі… (Гончар, Тронка, 1963, 339).

2. перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким-небудь, роз’єднувати.

Давнє лихо не різнило людей, не розводило їх у різні сторони, не примушувало забувати своїх, навчало держатися купи (Мирний, IV, 1955, 258);

Берег звивистий дністровський Більше брата з братом не різнить. Рицар революції, Котовський, Як бажав ти дня цього дожить! (Криж., Срібне весілля, 1957, 113).

3. неперех., рідко. Те саме, що різни́тися 1.

Та [дівчина], яку він знайшов, не різнила з тим образом, що змалювала йому фантазія (Гр., II, 1963, 36).

4. неперех., рідко. Розходитися в різні боки, не бути разом; роз’єднуватися.

Почалася довга розмова про те, що та як треба робити. Держатися купи, ні в якому разі не різнити, а дружно йти тим самим шляхом, що й досі… (Гр., І, 1963, 521);

// Розкидати дріб в усі боки (про рушницю).

Рушниця різнить (Сл. Гр.).

5. неперех., рідко. Фальшивити в хорі або оркестрі.

Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії пісень, бо співали гармонічно й не різнили (Н.-Лев., II, 1956, 403).

Значення в інших словниках

1. різнити — різни́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. різнити — (А від Б) відрізняти, розрізняти; (людей) роз'єднувати, розсварювати.  Словник синонімів Караванського
3. різнити — -ню, -ниш, недок., розм. 1》 перех. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного. 2》 перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким-небудь, роз'єднувати. 3》 неперех., рідко. Те саме, що різнитися 1). 4》 неперех., рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. різнити — Ріжнити, виріжнювати, виріжнити, повиріжнювати, відріжнювати, відріжнити, повідріжнювати, поріжнювати, поріжнити, розріжнювати, розріжнити, порозріжнювати, ріжноманітніти, зріжноманітнювати, зріжноманітніти, уріжноманітнювати, уріжноманітніти  Словник чужослів Павло Штепа
5. різнити — РІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., розм. 1. кого, що. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного. Різнити козлищ від овець – Нехитра Богова наука... (М.  Словник української мови у 20 томах
6. різнити — ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ розм. — Док.: відрізни́ти, розпізна́ти, розрізни́ти.  Словник синонімів української мови
7. різнити — Різни́ти, -ню́, -ни́ш гл. 1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33. 2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить.  Словник української мови Грінченка