різнити
ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ розм. — Док.: відрізни́ти, розпізна́ти, розрізни́ти. Голуб по звуку пізнавав калібр зброї, відрізняв наші кулемети від ворожих (Л. Дмитерко); Вони обидва були такі вже старі, що важко було розпізнати, хто з них вчений, хто чорнороб (О. Довженко); Він розрізняв кожен звук, що даленів і затихав над селом (А. Турчинська); Повітря було ясне, і око могло розрізнювати всі форми природи (О. Кобилянська); Різнити козлищ від овець — Нехитра Богова наука... (М. Рильський).
РОЗ'Є́ДНУВАТИ (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з'єднане), РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідко), ПОДІЛЯ́ТИ, ДІЛИ́ТИ, РОЗКРІ́ПЛЮВАТИ (щось скріплене); РОЗПАРО́ВУВАТИ (пару когось, чогось); РОЗКЛЕ́ПУВАТИ (щось склепане); РОЗПА́ЮВАТИ (щось спаяне); РІЗНИТИ (викликаючи ворожнечу, чвари між кимсь). — Док.: роз'єдна́ти, розділи́ти, поділи́ти, розкріпи́ти, розпарува́ти, розклепа́ти, розпая́ти, порізни́ти. — Громадяни, ваш час вичерпався. Роз'єдную, — почувся байдужий голос телефоністки (В. Собко); Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Квітка-Основ'яненко); Відступали старовинним Перекопським трактом, що проходив якраз через Чаплинку, поділяючи її надвоє (О. Гончар); — Ми з їм з одного села, з одного кутка, сусіди навіть... Тільки ліса й ділить наші дворища (М. Коцюбинський); Касирші чи не хотілося розпаровувати місця, чи й справді не вірилось, щоб такий славний хлопець прийшов у кіно один (О. Гончар); Давнє лихо не різнило людей, не розводило їх у різні сторони, не примушувало забути своїх, навчало держатися купи (Панас Мирний).
ФАЛЬШУВА́ТИ (спотворювати звуки під час співу, гри на музичних інструментах), ФАЛЬШИ́ВИТИ, ДЕТОНУВА́ТИ книжн. (брати невірний тон); РІЗНИ́ТИ рідше (виділяючись з ансамблю). — Док.: сфальшува́ти, сфальши́вити. Спів не йшов йому доладно. Тому Болотневич визвірився на нього і шепнув сердито: — Не фальшуйте (Лесь Мартович); Музики починають фальшивить і змовкають на якомусь дикому акорді (С. Васильченко); Він усе життя детонував, співаючи; Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії пісень, бо співали гармонічно й не різнили (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови