різночинський

РІЗНОЧИ́НСЬКИЙ, а, е. Те саме, що різночи́нний.

Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу — різночинську інтелігенцію (Рад. літ-во, 3, 1957, 75);

В. І. Ленін вказував, що падіння кріпосного права викликало появу різночинця як головного, масового діяча визвольного руху. Почався, за визначенням В. І. Леніна, другий період визвольного руху в Росії, період різночинський, або буржуазно-демократичний (Укр. літ., 9, 1957, 5).

Значення в інших словниках

1. різночинський — різночи́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різночинський — -а, -е. Те саме, що різночинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різночинський — РІЗНОЧИ́НСЬКИЙ, а, е. Те саме, що різночи́нний. Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу – різночинську інтелігенцію (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах