різня
РІЗНЯ́, і́, ж.
1. розм., рідко. Дія за знач. рі́зати 2 і рі́затися 2.
2. Масове знищення, вбивство людей.
Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (Фр., І, 1955, 366);
Найспритнішого нунція Комулея папа заслав за Дунай, за Дністер, щоби благословити різню між людьми (Ле, Наливайко, 1957, 163);
// Рукопашний бій з застосуванням холодної зброї.
[Олексій:] Навіщо людині у звіра обертатись? [Микита:] Чуєш, Варко, яка тихоня? А глянула б ти на нього в різні… велетень, богатир!.. (Кроп., V, 1959, 508).
Словник української мови (СУМ-11)