різня

різня́

-і, ж.

1》 розм., рідко. Дія за знач. різати 2) і різатися 2).

2》 Масове знищення, вбивство людей.

|| Рукопашний бій із застосуванням холодної зброї.

Значення в інших словниках

1. Різня — Рі́зня іменник середнього роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. різня — див. бій; бійка  Словник синонімів Вусика
3. різня — [р'із(')н’а] -з(‘)н'і, ор. -знейу  Орфоепічний словник української мови
4. різня — РІЗНЯ́, і́, ж. 1. розм., рідко. Дія за знач. рі́зати 2 і рі́затися 2. 2. Масове знищення, вбивство людей. Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (І.  Словник української мови у 20 томах
5. різня — БІ́ЙНЯ (масове вбивство людей), БО́ЙНЯ рідше, РІЗНЯ́ підсил., РІЗАНИ́НА підсил. Палії війни провокують нову бійню (Н. Рибак); Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (І.  Словник синонімів української мови
6. різня — Різня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. різня — РІЗНЯ́, і́, ж. 1. розм., рідко. Дія за знач. рі́зати 2 і рі́затися 2. 2. Масове знищення, вбивство людей. Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. різня — Різня, -ні ж. 1) Бойня. Н. Вол. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.  Словник української мови Грінченка