різня
РІЗНЯ́, і́, ж.
1. розм., рідко. Дія за знач. рі́зати 2 і рі́затися 2.
2. Масове знищення, вбивство людей.
Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (І. Франко);
Найспритнішого нунція Комулея Папа заслав за Дунай, за Дністер, щоби благословити різню між людьми (Іван Ле);
// Рукопашний бій з застосуванням холодної зброї.
[Олексій:] Навіщо людині у звіра обертатись? [Микита:] Чуєш, Варко, яка тихоня? А глянула б ти на нього в різні... велетень, богатир!.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)