різочка
РІ́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до рі́зка 1.
А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком кривим до яблуньок, грушок, Спиливши, різочки щепляє [щепить] (Бор., Тв., 1957, 58);
Іноді таки й різочкою добре повчить [вітчим Левка], та й закаже, щоб не жалувався Горпині (Кв.-Осн., II, 1956, 256).
Словник української мови (СУМ-11)