різочка
РІ́ЗОЧКА, и, ж.
Зменш. до рі́зка 1.
А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком кривим до яблуньок, грушок, Спиливши, різочки щепляє [щепить] (Л. Боровиковський);
Іноді таки й різочкою добре повчить [вітчим Левка], та й закаже, щоб не жалувався Горпині (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)