Значення в інших словниках
-
різочка —
рі́зочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири рі́зочки
Орфографічний словник української мови
-
різочка —
[р’ізочка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. -чки, -чок дв'і р'ізочкие
Орфоепічний словник української мови
-
різочка —
-и, ж. Зменш. до різка 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
різочка —
РІ́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до рі́зка 1. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком кривим до яблуньок, грушок, Спиливши, різочки щепляє [щепить] (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
різочка —
РІ́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до рі́зка 1. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком кривим до яблуньок, грушок, Спиливши, різочки щепляє [щепить] (Бор., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
різочка —
Різочка, -ки ж. 1) ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Словник української мови Грінченка