Сагайдачний —
Сагайда́чний прізвище
Орфографічний словник української мови
сагайдачний —
-а, -е. Прикм. до сагайдак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сагайдачний —
САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к. До сагайдачного набору, виходячи з матеріалів архаїчного некрополя Ольвії, входило до 50–60 стріл із бронзовими вістрями (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
Сагайдачний —
(Конашевич-Сагайдачний) Петро, ?-1622, гетьман укр. реєстрового козацтва з бл. 1614; 1605-16 успішні походи на Кримське ханство та Османську імперію; 1618 учасник походу пол.
Універсальний словник-енциклопедія
Сагайдачний —
Сагайда́чний, -ного (гетьман)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)