Словник української мови в 11 томах

сагайдачний

САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. Сагайдачний — Сагайда́чний прізвище  Орфографічний словник української мови
  2. сагайдачний — -а, -е. Прикм. до сагайдак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сагайдачний — САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к. До сагайдачного набору, виходячи з матеріалів архаїчного некрополя Ольвії, входило до 50–60 стріл із бронзовими вістрями (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. Сагайдачний — (Конашевич-Сагайдачний) Петро, ?-1622, гетьман укр. реєстрового козацтва з бл. 1614; 1605-16 успішні походи на Кримське ханство та Османську імперію; 1618 учасник походу пол.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. Сагайдачний — Сагайда́чний, -ного (гетьман)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)