Сагайдачний

(Конашевич-Сагайдачний)

Петро, ?-1622, гетьман укр. реєстрового козацтва з бл. 1614; 1605-16 успішні походи на Кримське ханство та Османську імперію; 1618 учасник походу пол. королевича Владислава на Москву; активно підтримував Руську Православну Церкву і братства, вступив з усім Військом Запорозьким до Київського Богоявленського братства; 1620 забезпечив охорону єрусалимського патріарха Феофана, який висвятив київського митрополита Іова Борецького та кількох єпископів, відновивши церковну ієрархію, втрачену після Берестейської унії 1596; очолював козацьке військо у Хотинській війні 1620-21.

Значення в інших словниках

1. Сагайдачний — Сагайда́чний прізвище  Орфографічний словник української мови
2. сагайдачний — -а, -е. Прикм. до сагайдак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сагайдачний — САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к. До сагайдачного набору, виходячи з матеріалів архаїчного некрополя Ольвії, входило до 50–60 стріл із бронзовими вістрями (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. Сагайдачний — Сагайда́чний, -ного (гетьман)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сагайдачний — САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к.  Словник української мови в 11 томах