садівник
САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини.
Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Март., Тв., 1954, 151);
Садівники Потоцького садили троянди, лілеї, гіацинти (Смолич, II, 1958, 11);
Колгоспний садівник; *Образно. Курбас був гідним спадкоємцем, наслідувачем усіх кращих традицій театру Садовського, благородним садівником, який продовжував далі культивувати ті сади і зерна, які посадили його попередники (Мист., 1, 1966, 15);
*У порівн. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Рильський, III, 1961, 211).
Словник української мови (СУМ-11)