садівник
САДІВНИ́К, а́, ч.
Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини.
Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Л. Мартович);
Садівники Потоцького садили троянди, лілеї, гіацинти (Ю. Смолич);
* Образно. Курбас був гідним спадкоємцем, наслідувачем усіх кращих традицій театру Садовського, благородним садівником, який продовжував далі культивувати ті сади і зерна, які посадили його попередники (з наук. літ.);
* У порівн. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)