Значення в інших словниках
-
садівник —
садівни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
садівник —
[сад'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іy
Орфоепічний словник української мови
-
садівник —
-а, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
садівник —
САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини. Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Л. Мартович); Садівники Потоцького садили троянди, лілеї, гіацинти (Ю. Смолич); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
садівник —
Садівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
садівник —
САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини. Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
садівник —
Садівник, -ка м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Словник української мови Грінченка