самобичування

САМОБИЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самобичува́тися.

Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла,.. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (Козл., Ю. Крук, 1957, 396);

То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків (Збан., Сеспель, 1961, 222).

Значення в інших словниках

1. самобичування — самобичува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самобичування — -я, с. Дія за знач. самобичуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самобичування — САМОБИЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самобичува́тися. Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла, .. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (П.  Словник української мови у 20 томах