самовтішно

САМОВТІ́ШНО. Присл. до самовті́шний.

Нещодавно визволений з турецького полону Стефан Потоцький сидів на першій лаві, гордовито й самовтішно всміхаючись (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29).

Значення в інших словниках

1. самовтішно — самовті́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. самовтішно — Присл. до самовтішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самовтішно — САМОВТІ́ШНО. Присл. до самовті́шний. Нещодавно визволений з турецького полону Стефан Потоцький сидів на першій лаві, гордовито й самовтішно всміхаючись (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах