самозаспокоєність

САМОЗАСПОКО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Стан. за знач. самозаспоко́єний.

Розвиток критики і самокритики, боротьба проти парадності, зарозумілості, самозаспокоєності — найважливіший статутний обов’язок кожної партійної організації, кожного комуніста (Ком. Укр., 7, 1965, 6).

Значення в інших словниках

1. самозаспокоєність — самозаспоко́єність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самозаспокоєність — -ності, ж. Стан за знач. самозаспокоєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозаспокоєність — САМОЗАСПОКО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. самозаспоко́єний. Він більше за все боявся, що його потурбують, виведуть зв стану самозаспокоєності (з газ.); Надмірна самозаспокоєність.  Словник української мови у 20 томах