Словник української мови в 11 томах

самозречений

САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Сповнений самозречення (у 1 знач.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самозречений — самозре́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. самозречений — -а, -е. Сповнений самозречення (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозречений — САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Сповнений самозречення (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
  4. самозречений — САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін.  Словник синонімів української мови