самозречений

САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. — сповнений самовідданості), САМОЖЕРТО́ВНИЙ, ПОДВИ́ЖНИЦЬКИЙ, ЖЕРТО́ВНИЙ, САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, САМОЗРЕ́ЧНИЙ, ЖЕ́РТВЕННИЙ поет. (сповнений самовідданості, самозречення). Самовідданий борець за незалежність країни; Самовіддана праця; Передові представники народів світу знали про благородну, подвижницьку працю Івана Франка (П. Тичина); Тема жертовної материнської, взагалі батьківської любові виникає (у Стефаника) в життєвому сплетінні з іншими темами (з журналу); Жертовне служіння народові; Потім уже пережите немов захльоснуло її — спогад про трагічне повстання.. і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. самозречений — самозре́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самозречений — -а, -е. Сповнений самозречення (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозречений — САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Сповнений самозречення (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
4. самозречений — САМОЗРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Сповнений самозречення (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах