самонавідний
САМОНАВІДНИ́Й, а́, е́, військ. Який автоматично наводиться на ціль (про літак, снаряд і т. ін.).
Ми законно пишаємося і нашим підводним флотом з атомними двигунами, озброєним балістичними і самонавідними ракетами (Рад. Укр., 18.III 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)