Словник української мови в 11 томах

самонавіювання

САМОНАВІ́ЮВАННЯ, я, с. Те саме, що самонаві́яння.

Існують спеціальні психотерапевтичні способи самонавіювання, самогіпнозу, які дозволяють тим, кого мучить безсоння, опанувати мистецтво засинання (Наука.., 12, 1969, 45).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самонавіювання — самонаві́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самонавіювання — самонавіювання (гіпноз) навіювання, що справляється людиною на саму себе. англ. hypnosis; нім. Selbstsuggestion f=, -en; угор. önszuggesszió; рос. самовнушение (гипноз).  Словник із соціальної роботи
  3. самонавіювання — -я, с. Те саме, що самонавіяння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самонавіювання — САМОНАВІ́ЮВАННЯ, я, с. Те саме, що самонаві́яння. Існують спеціальні психотерапевтичні способи самонавіювання, самогіпнозу, які дозволяють тим, кого мучить безсоння, опанувати мистецтво засинання (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах