самообмеження
САМООБМЕ́ЖЕННЯ, я, с. Добровільне обмеження своїх потреб, інтересів і т. ін.
З роками артист [Гнат Юра] більш строго ставиться до своєї творчості, він стає на шлях суворого самообмеження, граючи переважно комедійні ролі, часом з яскравим драматичним підтекстом (Мист., 2, 1966, 20).
Словник української мови (СУМ-11)