самописний
САМОПИ́СНИЙ, а, е. Який автоматично робить які-небудь записи.
Він [Б. С. Якобі] побудував у 1839 році новий апарат, в якому вперше на світі сигнали записувались автоматично. Це був перший самописний телеграфний апарат (Знання.., 6, 1966, 12).
Самопи́сна ру́чка — ручка з уміщеним у її корпусі резервуаром для чорнила чи пасти, які автоматично надходять під час писання.
Кінчивши з перев’язкою, Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (Гончар, III, 1959, 131).
Словник української мови (СУМ-11)