свадьбування

СВАДЬБУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. свадьбува́ти.

Настав день весілля. Було воно дуже багате й славне. Але ми не будемо марнувати час коло свадьбування, а підемо далі (Три золоті сл., 1968, 60).

Значення в інших словниках

1. свадьбування — свадьбува́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. свадьбування — СВАДЬБУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. свадьбува́ти. Настав день весілля. Було воно дуже багате й славне. Але ми не будемо марнувати час коло свадьбування, а підемо далі (В. Королевич).  Словник української мови у 20 томах