свекруха
СВЕКРУ́ХА, и, ж. Мати чоловіка.
Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Мирний, І, 1949, 359);
Соромиться молода дружина свекрухи, своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Тют., Вир, 1964, 277);
*У порівн. Хата чужая, як свекруха лихая (Укр.. присл.., 1963, 24).
Словник української мови (СУМ-11)