свердель

СВЕ́РДЕЛЬ, для, ч., діал. Свердел.

*У порівн. — Іди здоров, синашу! — сказав Дід і, закрутившися млинком на однім місці, пірнув у землю, мов той свердель (Фр., III, 1950, 182).

Значення в інших словниках

1. свердель — све́рдель іменник чоловічого роду свердел діал.  Орфографічний словник української мови
2. свердель — -для, ч., діал. Свердел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свердель — СВЕ́РДЕЛЬ, для, ч., діал. Свердел. * У порівн. – Іди здоров, синашу! – сказав Дід і, закрутившися млинком на однім місці, пірнув у землю, мов той свердель (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах