свердловий

СВЕРДЛОВИ́Й, а́, е́. Стос. до свердла;

// Признач. для свердлування.

За хутором стояла свердлова вежа, від неї клубками вибухав дим із двигуна (Ле, Опов. та нариси, 1950, 117).

Значення в інших словниках

1. свердловий — свердлови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. свердловий — -а, -е. Стос. до свердла. || Признач. для свердлування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свердловий — СВЕРДЛОВИ́Й, а́, е́. Стос. до свердла; // Признач. для свердлування. За хутором стояла свердлова вежа, від неї клубками вибухав дим із двигуна (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах