свищ
СВИЩ¹, а́, ч.
1. спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини.
При неправильному проведенні процесу сушіння всередині матеріалу можуть виникнути внутрішні тріщини, що називаються свищами (Стол.-буд. справа, 1957, 49);
// Прихована порожнина, раковина в металевому литві.
Чавунна болванка з свищем.
2. мед. Отвір у стінці порожнистого органа або канал, що виник унаслідок хворобливого процесу і йде від хворого органа на поверхню тіла або від одного хворого органа до іншого.
Кишковий свищ.
3. діал. Виїдений черв’яками порожній горіх.
4. діал. Дуже рідка страва.
◊ Свищі́ в борщі́:
а) дуже рідкий борщ без м’яса;
б) нічого немає.
СВИЩ², а́, ч. Вид дикої качки.
У сазі підпасалася перелітна птиця: казарки,.. свищі (Тют., Вир, 1964, 374).
Словник української мови (СУМ-11)