свіжак
СВІЖА́К, а́, ч., розм., рідко.
1. Те саме, що новачо́к.
— Ви, здається, свіжаки тут, не брали ще участі в наших грачиних війнах? (Гончар, Таврія, 1952, 172).
2. Свіжа вода, свіжий продукт і т. ін.
Витягла [дружина воду], налила свіжака.. у відра, взяла їх на коромисло, понесла (Гончар, Тронка, 1963, 61).
Словник української мови (СУМ-11)