сегельба
СЕГЕ́ЛЬБА, и, ж., діал. Місце, де викорчувано й випалено ліс.
— Гляньте, ген по горах, по узбіччях, На верхах, сегельбах недоступних, Всюди гу́цул гніздиться, газдує (Фр., XIII, 1954, 330).
Словник української мови (СУМ-11)СЕГЕ́ЛЬБА, и, ж., діал. Місце, де викорчувано й випалено ліс.
— Гляньте, ген по горах, по узбіччях, На верхах, сегельбах недоступних, Всюди гу́цул гніздиться, газдує (Фр., XIII, 1954, 330).
Словник української мови (СУМ-11)