сезонний
СЕЗО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сезо́н.
Сезонні перельоти, або міграції птахів, — одне з найцікавіших явищ живої природи (Наука.., 3, 1960, 37);
У травні 1902 р. Дмитру Іллічу [Ульянову] вдалося влаштуватися на сезонну роботу лікарем земської грязевої лікарні в Холодній Балці біля станції Гниляково під Одесою (Укр. іст. ж., 2, 1960, 92);
// Признач. для певного сезону.
Сезонний одяг;
// Спричинений умовами (погодними тощо) певного сезону.
Сезонний катар;
// Придатний, дійсний протягом певного сезону.
Сезонний квиток;
// Який працює протягом певного сезону.
Колись горювали і мучились трудівники землі, сезонні робітники на цукрових плантаціях багатіїв (Цюпа, Україна.., 1960, 171).
Словник української мови (СУМ-11)